Новини

03.04.2024

Глобальна реформа для міжнародних автобусних перевезень України в деталях

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України вирішило реформувати галузь, яка перебуває на піку популярності вже понад два роки, а змін потребує більше як два десятки. Ініціатори змін хочуть дати якісний сервіс та зробити галузь максимально чесною і для пасажирів, і для бізнесу, і для держави. Українська редакція RFI дізнавалася, до яких змін варто готуватися перевізникам та їхнім клієнтам та скільки доведеться всього зробити для змін на краще.  

Міжнародні автобусні перевезення — це дуже перспективна галузь у сьогоднішніх українських реаліях. Великий попит на неї спровокували повномасштабні бойові дії, заблоковані морські та авіаперевезення. Якщо 2021-го саме автобусами для поїздок закордон скористалися 1,2 млн пасажирів, то наступного року ця цифра становила 8,5 млн. А 2023-го вона була вже меншою — 7,5 млн. 

Таких показників не фіксували за всю історію України. Щоденно з країни в середньому виїжджає 420 великих пасажирських автобусів, а це 21 000 пасажирів. 

«Відповідно приблизно така сама кількість автобусів на зворотному шляху заїжджає, повертається в Україну. Загалом є ще велика кількість пасажирів, які перетинають (кордон. — Ред.) на легковому транспорті та мікроавтобусах до дев'яти місць. Ми їх не рахуємо, вони вважаються легковим транспортом. Таких мікроавтобусів дуже й дуже багато на кожному кордоні», — розповідає українській редакції RFI голова Державної служби України з безпеки на транспорті Євген Зборовський. 

Цей попит звісно впливає на пропозицію: перевізники активніше отримують дозволи на міжнародні перевезення. У 2022 році видали майже шість тисяч таких документів, а торік —приблизно 10 тисяч. А перший квартал 2024-го засвідчив, що ці показники демонструють тенденцію зростати. 

Перевізники хочуть їхати в дуже різні точки Європи, навіть віддалені. За словами Євгена Зборовського найпопулярніші напрямки у перевізників, на які ті отримували дозвільні документи — Польща (41%), Німеччина (майже 20%), Італія, Чехія, Болгарія. . 

Що не так із перевезеннями

Якщо галузь популярна, то вона має бути оновлена і працювати якщо не ідеально, то принаймні чесно, прогнозовано, комфортно та безпечно. І такий варіант, здається, влаштував би всіх — пасажирів, перевізників та державу. Але сьогодні в міжнародних перевезеннях спостерігається доволі строката картина. 

Хтось везе людей міжобласним маршрутом у переобладнаному мікроавтобусі, а хтось виводить на маршрут новенький транспортний засіб і для регіональних поїздок, і для міжнародних. Один везе пасажирів від автостанції до автостанції, а інший перевізник забирає людей на АЗС та пропонує подорож із кількома пересадками. Хтось щомісяця звітує у податкову, а іншим не заважає статус «нелегала», яким охрестили колеги. 

«Я користувалася різними автобусами і способами дістатися до Румунії. Їздила і з Чернівців до Сучави з нашими перевізниками. Це були автобуси малого класу — такі, як звичайно їздять між обласними центрами чи в регіонах. Були і більш комфортні мікроавтобуси. Таким транспортом можна їздити за кордон, але якщо подорож триває 2-3 години. Із закордонним перевізником із Туреччини вже подорожувала на більш дальні відстані із Києва до Бухареста — були великі автобуси “Мерседес”», — розповідає пасажирка Людмила. 

Уніфіковані та зрозумілі правила гри для усіх учасників ринку можуть змінити ситуацію — говорить директорка Громадської спілки «Міжнаціональна асоціація перевізників та автостанцій» (ГС МАПА) Альона Векліч. І міжнародні, і внутрішні автобусні перевезення потребують дуже суттєвих реформ. 

Проблеми за всі роки незалежності України тільки накопичувалися, вирішувати їх не поспішали. Тому і перевізники, і пасажири пристосовувалися до обставин. Першим потрібно було вести бізнес, другим — дістатися з пункту А в пункт Б.

Сьогодні ж, наприклад, в Україні немає списку автостанцій, які переважно перейшли до приватних рук. А нелегальні перевізники неналежно відповідаються за свою діяльність: вони можуть вивести на маршрут несправний транспортний засіб, не практикують продаж квитків, які є гарантією для пасажирів у разі НП. Та й відрізнити легального перевізника, який страхує життя пасажирів, від неофіційного дуже складно. ГС МАПА пропонує перевіряти статус перевізника на спеціальному ресурсі

Тому потрібно починати зі зміни нормативно-правової бази, яка регулюватиме і автобусні перевезення всередині країни, і виїзди за кордон, унеможливить корупційні ризики та уникнення відповідальності за порушення. 

«Як ви думаєте, закон, що старший за учасників ринку зараз, може бути адекватним до нинішніх реалій? Ні. Існуючі нормативи недосконало розроблені, застарілі. Писали їх під один час, зараз зовсім інший», — говорить Альона Векліч. 

Які зміни пропонують

Оновити нормативно-правову базу — це одна з основ реформи, яку пропонує Мінінфраструктури. За словами Євгена Зборовського, уже зроблені перші кроки. 

Наприклад, із перевізниками та асоціаціями обговорюють наказ Мінінфраструктури №75, а законопроєкт №4560 пройшов перше читання у Верховній Раді. Перший документ — «Про затвердження Порядку організації регулярних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні». Другий стосується змін до законів, що регулюють ринок послуг автомобільного транспорту, щоб вони відповідали «акту Європейського Союзу». 

«Євросоюз нас не прийме, якщо ми не приймаємо ці правила. Але вони не суперскладні. Там фільтрується ринок: наприклад, у тебе має бути бездоганна ділова репутація, у тебе не має бути кримінальних проваджень. У тебе має бути офіс, місце, де зберігаються всі документи, — це значить, що ти платиш податки. Я не знаю, чи буде у нас це обмеження, але в Європі є наступне: приміром, ти хочеш бути перевізником, якщо у тебе один транспортний засіб, то на нього має бути зверху щось зарезервовано, якась сума грошей. Це гарантія: якщо щось станеться, то у тебе є гроші (продовжити роботу на маршруті далі — полагодити чи купити новий транспортний засіб. — Ред.)», — говорить Альона Векліч. 

Ще один законопроєкт № 11025, який має протидіяти нелегальним пасажирським перевезенням, зареєстрований у Верховній Раді. За словами Євгена Зборовського, цей інструмент потрібен Державній службі України з безпеки на транспорті, а зараз його просто не існує. Зацікавлені в ньому і легальні бізнесмени галузі. 

«Ми зробили статистику за 2023 рік — близько 90% протоколів, які складають на нелегальних перевізників, оскаржують в судах... Минулого року наша служба ініціювала створення робочої групи, куди увійшли представники Верховної Ради України, народні депутати із транспортного і правоохоронного комітетів, щоб зробити зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення. Також ми були максимально відкриті: запросили суддів, щоб вони розповіли, чому скасовується така величезна кількість протоколів. Були запрошені також профільні асоціації і об'єднання, які працюють в сфері перевезень, і разом протягом кількох місяців напрацьовували зміни до законодавства. І ці зміни вже фінальні, підтримані усіма», — розповідає Євген Зборовський. 

Боротися із нелегальними перевізниками потрібно з різних причин. Пасажирам потрібні гарантії, що він їде в застрахованому і полагодженому автобусі, а везе його водій-фахівець, який дотримується режиму праці. Держава ж має отримати свої прибутки, бо щорічно вона втрачає 500 млн гривень через нелегальних перевізників. А легальному бізнесу галузі заважає нездорова конкуренція. 

За словами Альони Векліч, і щоб погодження було швидшим, ніж зазвичай, потрібна політична воля і урядовців, і народних депутатів. 

Робота в цифрі

А поки робота над паперами триває, Мінінфраструктури цифровізує галузь. Частина із ініціатив працює ще у тестовому режимі, як єдиний онлайн-портал для перевізника та пасажира. Там можна перевірити легальність маршруту, розклад та купити квиток. Тестують його з 22 березня. Перевізники ще долучатимуться до порталу протягом квітня. 

Тестують й онлайн-кабінет перевізника, через який він може відкрити міжнародний маршрут. Сервіс дозволяє уникнути людського чиннику під час погодження маршруту та зайвих бюрократичних процедур. 

«Ми хочемо максимально дати цифрових інструментів, якими зможуть користуватися перевізники… Ми хочемо, щоб всі наші послуги — видача дозволів, ліцензій, подача на міжнародні перевезення — це все відбувалося у новому форматі, без людського фактора, без натяку на корупцію, щоб це було зручно бізнесу. Тоді бізнес буде розуміти, що ця сфера є прозорою і можна залучати сюди інвестиції, планувати тривалу роботу», — говорить Євген Зборовський.

Досвід за цим напрямком Україна вже має. 2022-го, уже під час повномасштабного вторгнення, запровадили видачу ліцензій перевізникам в онлайн-режимі. За словами голови Державної служби України з безпеки на транспорті, ця ініціатива принесла в бюджет держави вже понад 60 млн грн. Та й серед перевізників процедура дуже популярна, бо їм не треба спілкуватися з державними службовцями. А подати заявку й отримати ліцензію можна з будь-якої точки країни, поставити електронний підпис. Від держави перевізник отримує також онлайн-відповідь — опублікований наказ про видачу ліцензії. 

Також пасажирські автобуси, як і вантажівки, можуть стати в єЧергу. Мета такої новації — зробити так, щоб люди не проводили по пів доби в черзі на перетин кордону. У Мінінфраструктури хочуть, щоб регулярні автобуси мали чіткий час перетину КПП. Поки система працює в тестовому режимі в пунктах «Ягодин – Дорогуськ», «Мамалига – Крива» та «Могилів-Подільський – Отач». 

Що думають перевізники

За словами Альони Векліч, ринок автобусних перевезень — це той, де звикли, що можна «порішати, не розібратися і змінити, а комусь заплатити, щоб з цим не морочитися». Але частина перевізників, особливо ті, що працюють на міжнародних перевезеннях, хочуть змін — працювати за чіткими правилами, інвестувати у власний бізнес, оновлювати автопарк, ремонтувати автостанції.

Володимир (ім'я змінене. — Ред.) займається і міжнародними, і міжобласними перевезеннями. У розмові з RFI він схвально відгукувався про вже запроваджені цифрові інструменти, які полегшили життя, і дуже хоче, щоб держава спромоглася навести лад із нелегальними перевізниками. Але у нього вдосталь і пересторог щодо майбутніх змін: як працюватимуть органи контролю, чи не збільшиться кількість документів, які має збирати перевізник. За його словами, поки бізнесмени не розуміють і того, як працюватиме єЧерга для пасажирських автобусів, зокрема, для нерегулярних перевезень. 

«Ніхто не може зрозуміти щодо цих електронних черг… Є маршрут, у якого є розклад, і він йде чітко по часу. Це одна історія. А є ж міжнародні нерегулярні перевезення... Наприклад, ми працюємо з туристичними компаніями, вони позамовляли готелі, зробили передплату... А у нас виходить зараз включається ця черга — і можливе блокування. Умовно, виїжджає о шостій ранку автобус з Києва, їде до кордону… У регулярного перевізника є чіткий слот згідно з розкладом руху, він може заїхати по часу на той кордон. Тепер питання, що робити нерегулярному перевізнику, або шукати той слот, або шукати вікно? Я не знаю», — говорить Володимир. 

Перевізник додає, що і з регулярними перевезеннями виникають проблеми, бо час доїзду до кордону може змінитися через затримки на маршруті. 

Євген Зборовський розуміє ці перестороги, але певен, що перевізники самі проситимуть розширити електронну чергу, коли зрозуміють, як вона працює. А поки ж, за його словами, є резервні пункти пропуску, де можна проїжджати без електронної черги. Та на заїзд за нею буде час: наприклад, для вантажних перевезень йдеться про дві години. А цього вистачить і на заміну, і на ремонт у разі потреби. Не виключають і того, що слоти у підприємців можуть забирати, якщо вони протягом певного періоду часу не виконуватимуть перевезень. Віддаватимуть вільні місця тим, хто потребує. 

«Зміни до законодавства, які ініціює міністерство, викликають зараз бурхливе обговорення. Очевидно, що настав час змін заради наших пасажирів... Це в принципі не про людську гідність, коли хтось повинен стояти 7-12 годин на кордоні», — говорить Євген Зборовський. 

https://www.rfi.fr/uk/україна/20240403-глобальна-реформа-для-міжнародних-автобусних-перевезень-україни-в-деталях?utm_slink=rfi.my%2FAU6V